УКРАЇНСЬКІ ЗАВОДИ МОЖУТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПОТРЕБИ КРАЇНИ У ЕЛЕКТРОМОБІЛЯХ, ЕЛЕКТРОБУСАХ, ЕЛЕКТРОВАНТАЖІВКАХ ТА ЕЛЕКТРОЗАРЯДНІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ

30 жовтня 2019р. під координацією Федерації роботодавців автомобільної галузі відбулася зустріч підгрупи «Виробництво» в рамках робочої групи щодо розвитку електротранспорту в Україні. На порядку денному зустрічі розглянуті важливі питання щодо розгляду визначень електротранспорту для законодавства та електрозарядної інфраструктури, обговорення проектів законодавчих актів з підтримки виробництва електромобілів та зарядних пристроїв, а також план дій та пропозиції щодо електромобільної стратегії в частині попиту та виробництва. В заході взяли активну участь та висловили свою позицію автовиробники автотранспорту та представники профільних асоціацій України у галузі екологічного транспорту: Укравтопром, EV-UA – Українська Асоціація Учасників Ринку Електромобілів, ГО “Клуб “Електро-автосам”, Федерація роботодавців автомобільної галузі, Корпорація “Богдан”, компанія Єврокар, АВЕРЕ Україна, компанія Murmuration technology та інші. Потреба використання екологічно чистого транспорту в Україні зумовлена світовими тенденціями переходу на електромобілі та наявною в країні екологічною ситуацією. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна посідає перше місце у світі (!) за показником смертності від забрудненості повітря на 100 тис. осіб. Макроекономічні втрати від забруднення довкілля автотранспортом в Україні оцінюють в еквіваленті 2,5 млрд євро щороку. Така ситуація спричинена, зокрема, великою кількістю викидів від автотранспортних засобів, адже, середній вік парку легкових автомобілів в Україні – 22,2 роки, і це у два рази більше, ніж в ЄС (11,1 років). В той же час, розвинені європейські країни вживають заходів щодо державної підтримки розвитку електротранспорту, зокрема, через прийняття відповідних законодавчих актів, що дозволяє щорічно значно скорочувати обсяги споживання продукції нафтопереробної промисловості та покращувати екологічний стан. Поступова заміна автомобілів електромобілями у великих містах та промислових регіонах з великою щільністю населення, стає неминучою. За оцінками агентства Bloomberg у 2025 році частка електромобілів на ринку становитиме 10-15%, а в 2030 році досягне 35-40%. Загалом, у світі витрати на розвиток електромобілів впродовж 2008-2014 років склали понад 14,3 млрд. доларів США. Без урахування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з розвитку технологій електромобілів, витрати склали близько 7 млрд. доларів США, з яких фіскальні стимули склали близько 5 млрд. доларів США. В Верховній раді минулого скликання вже були зареєстровані відповідні законопроекти із підтримки саме виробництва електромобілів. На жаль, пакет законів по електрокарам від самого початку потрапив під вибіркову немилість парламентарів попереднього скликання і вже понад рік хоч і пропонувався вісім разів до порядку денного сесій Верховної Ради, але реального розгляду та впровадження в життя так і не отримав. Натомість, ввезення готових електрокарів отримало не очікувано палку підтримку. Таким чином продаж готових машин опинився у пріоритеті українських законотворців, а розвиток власної промисловості, створення нових робочих місць так і залишилися за бортом. Зважаючи на такі дані та світові тенденції, очевидно, що Україна не може стояти осторонь світових процесів, відтак, учасники робочої групи вирішили діяти і перейшли до конкретних пропозицій і кроків на законодавчому рівні, а саме: · Обговорили визначення в законодавстві України, які наразі відсутні – електромобіль, електромобіль вантажний, електробус, електрозарядна станція. · Розглянули проекти законодавчих актів з підтримки виробництва електромобілів та зарядних пристроїв щодо внесення змін в Митний та Податковий кодекс України для надання стимулів для виробництва та експлуатації електротранспорту в Україні та забезпечити сприятливі умови (стимули – податкові, фінансові) для поліпшення інвестиційного клімату та заохочення інвесторів у даній галузі. Внесли пропозиції щодо доповнення Закону України «Про автомобільний транспорт» в Розділ VI «Прикінцеві положення» : 4.Кабінету міністрів України: 4.1. Розробити екологічні вимоги до парку автобусів, які обслуговують пасажирів на міських маршрутах в містах Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів з поетапним доведенням кількості електроавтобусів українського виробництва (що мають один або кілька електродвигунів) від парку від 5 відсотків у 2021 році до 50% в 2031 році 4.2.Розробити екологічні вимоги до парку автомобільних транспортних засобів, які здійснюють перевезення побутового і харчового сміття в містах Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів з поетапним доведенням кількості електровантажівок українського виробництва (сміттєвозів, що мають в якості двигуна один або кілька електродвигунів) від парку від 5 відсотків в 2021 році до 50% в 2031 році Зважаючи на те, що в Україні наявні виробничі потужності з виробництва автотранспорту, компонентів та комплектуючих для автомобілів та, крім того, наявні висококваліфіковані кадри, всі ці фактори зумовлюють можливості для використання України в якості виробничого майданчика для електротранспорту. Враховуючи, що потужності для повного циклу виробництва автобусів, вантажних авто та великовузлової збірки легкових автомобілів використовуються лише на 10% із 100 можливих, Уряду та Парламенту України було б доречно якнайшвидше вжити заходів щодо поліпшення ситуації в галузі промисловості та інвестиційної привабливості країни в цілому. Адже виробництво електротранспорту в Україні – це можливість для українців дешево придбати саме нове, а не бувше у використанні електричне авто майбутнього, а також можливість створювати робочі місця та можливості включення до ланцюгів доданої вартості світових авто виробників. Сподіваємося на конструктивний діалог із владою з приводу розробки електромобільної стратегії та щонайшвидшого законодавчого врегулювання інвестиційної привабливості галузі. Новому складу Верховної Ради України випала можливість увійти в історію країни як прогресивним та сучасним законотворцям, прийнявши ці закони, адже станом на сьогодні ми все ще перебуваємо за стартовою смугою прогресу, в той час як провідні країни вже давно рушили вперед.